Міф "Виникнення ведмедів на землі".

Народная мудрость - Легенды, мифы, байки

08.03.2011 12:10

З давніх часів кажуть, що ведмеді пішли від роського перевізника. Звали його Весел. Бой справді був неабиякий витівник - вмів руками ловити рибу, заворожуючи її, завзято бортничав. Через це його й прозвали Медвяником. Ще мав дурну звичку - лякати під вечір пізнього подорожнього.

Якось було, коли сонце вже сховалось за борами, помітив Медвяник, що в сутіні до перевозу наближається якийсь-то чоловік.

"От я йому покажу, як пізно так ходити!" – подумав Весел, накинув на себе вивернутий кожух, зачаївся в кущах за вербою та й сидить. Тільки-но порівнявся з тими кущами подорожній, як Весел раптом вискочив з-за верби і, здіймаючи догори руки з волохатими рукавами, погрозливо заревів. Подорожній його зовсім не злякався (тим подорожнім був бог Сварог, що ходив од села до села та й навчав людей ковалювати), лише спокійно Веселу проказав:

- Ось так, чоловіче добрий, ревтимеш увесь вік свій та людей лякатимеш.

І тої ж самої миті приріс той кожух до тіла Весела, і став перевізник-витівник могутнім незграбним волохатим звіром, який любить мед і рибу та вміє з людьми ладити, бо ж їхнього роду він.

Назвали роси цього звіра ведмедем. З того часу й пішли ведмеді на землі.