Подписка на новости
Праздники сегодня и завтра
Нужен ли сайту форум?
Нравится ли вам дизайн нашего сайта?
Популярное
- Сельскохозяйственные ярмарки в Киеве в 2012 году (даты, адреса проведения)
- Биатлон. Кубок мира 2011 – 2012
- Українські народні прислів`я та приказки.
- Колискова ("Вечірня казка")
- Почтовые отделения г. Львов. Адреса, телефоны, индексы. \\ Поштові відділення м. Львів. Адреси, телефони, поштові індекси.
- Загадки для дошкільнят на українській мові.
- Пункты сдачи крови в Украине (по областям)
- Детские рождественские колядки
- ЗАКОН УКРАЇНИ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (продовження)
- Клиники онкологии в Киеве
- Где можно сдать кровь в Киеве и киевской области
- Онкология. Теории канцерогенеза.
- Детские песенки из мультфильма "Кот Леопольд" (видео, тексты песен)
- Электрички Киев-Коростень
- Песенки из мультфильмов про Крокодила Гену и Чебурашку (текст песен, видео).
Новости
- Несколько советов как и что дарить
- День Киева и День Столицы — 2012
- Великие о славе
- Великие о характере
- Энергетика деревьев
- Великие о вере
- Гороскоп деревьев
- Великие о мужчинах
- Великие о ревности
- Великие о счастье
- Великие об успехе
- Великие о браке
- Подушка для сна
- Солнечный гороскоп
- Великие о дружбе
- Автопробег «Москва-Киев-Одесса-Керчь-Севастополь-Москва-2012» в Киев прибудет 5 мая
- Общегородские мероприятия по празднованию Дня Победы в Киеве (2012 г.)
- Аллея сакур в парке «Киото» в Киеве
- Как почистить утюг
- Рисунки на полях тетради
- Светомузыкальное шоу в Киеве на Крещатике ежедневно в 20:30
- А что у вас? (Сергей Михалков)
- Весенний праздник цветов на Певческом поле в Киеве
- Задача о размножении кроликов
- Годовщины свадьбы
- Настой шиповника
- Магическая шестёрка
- Цветочный гороскоп
- Великие о женщинах
- Как избавиться от моли
- Общеукрепляющий витаминник
- Полезные советы при приготовлении основных блюд
- 30 советов от непальских мудрецов
- Уход за зеркалами
- Уход за ванной комнатой
- Первый Киевский фестиваль юмора — 2012
- Домашние сырники
- Луковый салат
- Полезные советы при выпечке
- Украинский борщ
| Українська народна казка «Два брати» |
 |
| Всё для детей - Украинские народные сказки | ||||||||
| 25.04.2011 22:36 | ||||||||
|
Казка мовиться про двох братів. Старшого звали Василем, а молодшого — Михайлом. Старший брат дуже був заможний, жив у великих достатках. Молодший — навпаки. У молодшого брата і дітей ціла купа була і бідність велика. Ходив молодший брат по різних заробітках і ледве міг з дня на день діточок прогодувати. Хоч брати жили зовсім недалеко один від одного, та зв'язку між ними майже ніякого не було. «А що мені йти до бідняка? Він ледве сам живе, не то, щоб мене пригощав»,— думав багатий брат. «А що мені йти до багача, коли він такий скупий, як нещастя?» — думав не раз бідний брат. — То така скупа душа, що противно й згадувати,— говорили в селі про старшого брата.
Була тверда зима. Літом ще як-так минав день. А зимою — то вже зовсім погано жилося у бідного брата. Біда була не тільки з харчуванням, але й холод мучив сім'ю. Одного дня зібрався молодший брат і пішов з санчатами у ліс. «Приволочу хоч трохи хмизу, щоб було чим хату розігріти, а то дітвора зовсім перестине»,— думав по дорозі Михайло. Наволочив повні санчата сухого ріща і рушив додому. Аж тут бачить — у одному невеликому зворі сидять якісь люди і гріються біля вогнища. «Що це за люди? — думав собі Михайло.— Піду я до них та хоч трохи зігріюся, а то вже зовсім перемерз». Підійшов, поздоровкався. — А що ти, чоловіче добрий, сюди заблукав? Що тобі треба? — озвався один, що здавався нібито старшим. Тут Михайло розповів про свою біду, про своє горе. Поскаржився, як йому важко живеться. Нема за що діточок приодягти, дров купити. Діти мерзнуть голі, голодні... — Оце дійсно біда, чоловіче добрий, що тобі так важко живеться,— озвався незнайомець.— Бачу я твою щирість і добросердечність, тож принеси з дому відро, чи якусь іншу посудину та набери собі цього вугілля, то хоч хату нагрієш. — Що ж! Нехай буде! — погодився Михайло і побіг додому за відром. «Дивні це люди,— думав по дорозі Михайло.— Це напевно якісь мандрівники або опришки».
Прибіг додому, найшов якесь старе, полатане відро і гайда знову у ліс. Підходить до вогнища, а тут замість дванадцять чоловік уже тільки один сидить. Узяв цей незнайомець якусь лопатку і наклав Михайлові у відро повно розжареного вугілля. — Неси, неборе, та хоч хату нагрієш,— сказав прощаючись незнайомець і зник. Рушив Михайло додому. Одною рукою тягнув санчата, а в другій ніс відро. — Що це ти за вугілля приніс? — питає жінка, дивлячись у відро. — Воно зовсім студене, а так блищить. Подивився і Михайло та очам своїм не вірив. Ото не вугілля, а чисте золото. Було вже тепер у Михайла з чого дітей годувати та одягати. Побудував собі хату нову, купив корову, поле. Завів господарство і жив собі мирно, спокійно.
— Тут щось не те,— почав завидувати старший брат.— Як це може бути,— говорив він,— що Михайло усе такий був бідний, а тепер раптом перейшов на таке багатство.— І почав він ходити до брата і випитувати, звідки у нього багатство, від чого він так швидко збагатів. Доти ходив і надоїдав, що Михайло одного разу за своєю щирістю і добротою розповів йому усе, як було.
«Дуже добре, що я довідався від брата про те вугілля. Піду і я у ліс. Та я візьму велике відро, щоб чим побільше принести додому з того вугілля»,— тішився в душі зажерливий і зависливий брат.
Надворі тріщав мороз. Переодягнувся багатий брат у старе порване лахміття, обув на ноги латані постоли, узяв санчата і відро в руки та щодуху побіг у ліс. Назбирав на швидку руку повні санчата хмизу і рушив шукати по зворах вогнище і незнайомців, щоб попросити від них вугілля. Шукати довелось недовго, бо в одному зворі він дійсно натрапив на вогнище, навколо якого сиділо дванадцять мужчин і грілися. «Оце мені й треба»,— подумав собі ненажерливий брат. Підійшов до вогнища, поздоровкався. — Хто ти такий? Що тобі треба? — запитав сердито один, що здавався нібито старшим. Тут багатий брат почав скаржитись, як йому важко живеться, що у нього десять малих діточок і всі вони голі й голодні і мерзнуть від холоду. — Що ж! Якщо в тебе у хаті холодно і діточки мерзнуть, то бери собі у відро вугілля і неси,— озвався сердито незнайомець. Тут багатий брат набрав повне відро вугілля, щиренько подякував і бігом додому. Та тільки що встиг занести відро до хати, як тут знялося величезне полум'я. І хата, і що в хаті було — все згоріло. Пішли у дим і всі зерносховища та будівлі, що були біля хати. — Оце за те, що він такий був скупий і ненажера і висміював бідного чоловіка,— говорили про нього в селі.— Тепер нехай знає, що то значить, коли чоловік бідний.
3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."
|
Stop factory farming
“ The greatness of a nation and its moral progress can be judged by the way in which its animals are treated.
...Animals are not commodities
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Respect Life & Rights
“ I hold that the more helpless a creature, the more entitled it is to protection by man from the cruelty of man.
...Would you eat your dog?
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Become 100% meat-free
“ I feel that spiritual progress does demand at some stage that we should cease to kill our fellow creatures for the satisfaction of our bodily wants.
...You can change the world
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Think globally, act locally
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Say no to killing
“ A weak man is just by accident. A strong but non-violent man is unjust by accident.
...Animals have rights, too!
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Don't believe the lies
“ An error does not become truth by reason of multiplied propagation, nor does truth become error because nobody sees it.
...How essential is meat?
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Save the planet
“ A small body of determined spirits fired by an unquenchable faith in their mission can alter the course of history.
...Collateral damage?
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Let's finally become humans
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.