Рейтинг:  3 / 5

Звезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 
Українські народні казки

Один циган піймав молоденького медведика, приручив його до себе і вимуштрував його робить всякі примхи. Медвідь виріс, звикся з чоловіком і слухавсь його. Циган ходив з ним по селах, і медвідь показував різні комедії...

 

Одного разу циган ішов з медведем з одного села в друге. Дорога була дальня. Циган наморивсь, одійшов трохи от дороги, ліг опочить, а медведеві сказав:

— «Ти ж гляди, Михайло, нікого до мене не підпускай, всіх гони од мене подалі, а хто не послуха, того бий».

— «Добре, хазяїн, нікого не підпущу, спи собі...»

 

Циган заснув, а медвідь сів над ним і очей з нього не зводив. Не вспів циган гаразд заснуть, як уже причепилась до його муха. Спочатку муха сіла циганові на ніс. Медвідь кивнув лапою. Муха з носа злетіла і сіла на щоку. Медвідь знов махнув лапою. Муха піднялась, повертілась, повертілась над циганом і сіла йому на лоб. Медвідь розсердився і каже:

— «Погоди, бісова личина, я тебе научу, як дратувать мене»

Розмахнувсь з усієї сили, як торохнув цигана каменюкою по лобі,— циган і не колихнувсь. Медвідь зажурився, шкода йому стало свого хазяїна. А муха почала з його глузувать:

— «Ех ти, кудлатий дурень! Ти думав мене вбить, а свого хазяїна попав! От так услужив, нічого казать. Застав дурня богу молиться, а він і лоб проб'є, або, як кажуть: «Услужливий дурень страшніший ворога».

 

Нашли опечатку или ошибку? Пожалуйста, выделите её мышкой и нажмите Ctrl + Enter.