Подписка на новости
Праздники сегодня и завтра
Нужен ли сайту форум?
Нравится ли вам дизайн нашего сайта?
Популярное
- Сельскохозяйственные ярмарки в Киеве в 2012 году (даты, адреса проведения)
- Биатлон. Кубок мира 2011 – 2012
- Українські народні прислів`я та приказки.
- Колискова ("Вечірня казка")
- Почтовые отделения г. Львов. Адреса, телефоны, индексы. \\ Поштові відділення м. Львів. Адреси, телефони, поштові індекси.
- Загадки для дошкільнят на українській мові.
- Пункты сдачи крови в Украине (по областям)
- Детские рождественские колядки
- ЗАКОН УКРАЇНИ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (продовження)
- Клиники онкологии в Киеве
- Где можно сдать кровь в Киеве и киевской области
- Онкология. Теории канцерогенеза.
- Детские песенки из мультфильма "Кот Леопольд" (видео, тексты песен)
- Электрички Киев-Коростень
- Песенки из мультфильмов про Крокодила Гену и Чебурашку (текст песен, видео).
Новости
- Несколько советов как и что дарить
- День Киева и День Столицы — 2012
- Великие о славе
- Великие о характере
- Энергетика деревьев
- Великие о вере
- Гороскоп деревьев
- Великие о мужчинах
- Великие о ревности
- Великие о счастье
- Великие об успехе
- Великие о браке
- Подушка для сна
- Солнечный гороскоп
- Великие о дружбе
- Автопробег «Москва-Киев-Одесса-Керчь-Севастополь-Москва-2012» в Киев прибудет 5 мая
- Общегородские мероприятия по празднованию Дня Победы в Киеве (2012 г.)
- Аллея сакур в парке «Киото» в Киеве
- Как почистить утюг
- Рисунки на полях тетради
- Светомузыкальное шоу в Киеве на Крещатике ежедневно в 20:30
- А что у вас? (Сергей Михалков)
- Весенний праздник цветов на Певческом поле в Киеве
- Задача о размножении кроликов
- Годовщины свадьбы
- Настой шиповника
- Магическая шестёрка
- Цветочный гороскоп
- Великие о женщинах
- Как избавиться от моли
- Общеукрепляющий витаминник
- Полезные советы при приготовлении основных блюд
- 30 советов от непальских мудрецов
- Уход за зеркалами
- Уход за ванной комнатой
- Первый Киевский фестиваль юмора — 2012
- Домашние сырники
- Луковый салат
- Полезные советы при выпечке
- Украинский борщ
| Українська народна казка «Правда та Неправда». |
 |
| Всё для детей - Украинские народные сказки | ||||||||
| 26.03.2011 22:35 | ||||||||
|
Раз Правда зустрілась із Неправдою. — Здорова, сестрице! — каже Правда Неправді. — Здорова була! — відказує Неправда.— Нам по одній дорозі йти, так ходім, коли хочеш, разом. — Ходім. — Та он що, сестрице, я тобі скажу: як будемо ми разом іти, так попереду твоє будемо їсти, а тоді моє. — Добре, сестрице,— каже Правда.
От ідуть вони та й ідуть. У Правди й торба вже спорожнилась. Захотілось Правді їсти, та вже у неї нема нічого – все з`їли. — Ну, сестрице,— каже вона Неправді,— моє поїли, нум же тепер твоє їсти. — Е, ні! вже цього не буде: я не люблю по правді робить, і ти дурна, що по правді робиш. Не дам тобі, хоч з голоду вмри.
Гірко стало Правді, та треба терпіти. Терпіла вона, терпіла, та ніяк не втерпіла: попросила знов у Неправди їсти. — Коли ти хочеш, щоб я дала тобі їсти, так дай одне око виколю. Заплакала Правда. Дала око виколоти: «Краще,— думає вона,— дам око виколоти, ніж умерти з голоду».
Пройшли вони скільки там часу. Правді знов захотілося їсти. — Дай, сестро, їсти! — просить вона у Неправди. — Дай друге око виколю. Дала Правда й друге око виколоти. Як виколола друге око, то й пішла собі Неправда від Правди. — Прощай, сестро,— каже вона Правді,— тепер мені не йти вже з тобою!
Зосталась собі одна Правда та тільки плаче гірко. Іде-іде, коли чує: ліс шумить. — Що ж тепер робити мені? — думає вона, бідненька, сама собі,— злізу на яке-небудь дерево та переночую, щоб звірюка яка не напала на мене. От злізла вона на одно дерево та й сидить там. Коли ось чує — йдуть дівчата, парубки, співають собі, жартують. Прийшли вони до того дерева, що сиділа Правда. — А де,— кажуть вони,— будемо гуляти? — А хоч і під оцим деревом,— відказують. — Та на цьому дереві,— кажуть,— така роса, що як помазати сліпому очі, так і дивитися стане.
Почула Правда ці слова та дожидається вже ранку, щоб попробувати роси. Дівчата ж з хлопцями почали гуляти. Гуляли вони, пили, їли все добре та й пішли собі назад, покидавши все, що позоставалось — і питиме, і їдиме. Як тільки пішли вони, Правда злізла з дерева та й стала їсти та пити, що позоставалось, а виголодалась уже була добре. Діждавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що сиділа, і стала вона знов бачити. Тоді Правда помолилася Богу та й пішла собі в дорогу.
Під вечір прийшла вона знову в ліс. Так, як і вчора, злізла на дерево й чує знов, що йдуть та співають хлопці з дівчатами. — А де будемо гулять? — гукають хлопці, прийшовши до того місця, де була Правда. — А хоч і під оцим деревом,— відказують другі, вказуючи на те дерево, де сиділа Правда. — Та це ще й дерево не просте,— обізвався хтось,— на ньому роса така, що якби помазати якому сліпому очі, так він би й світ божий побачив. От якби хто знайшовсь такий, щоб, набравши роси з цього дерева, пішов у таке-то царство: у тому царстві цар, а в царя дочка, та сліпа. Казав цар, що якби вилічив хто дочку його, так нічого не пожалів би з свого добра. Правда все це чула. «Мені дав так Бог, що я стала видющою,— думає вона собі,— поможу ж я й тій царівні, що сліпа».
Парубки ж з дівчатами гуляли, пили, їли та й пішли назад, покидавши все, що позоставалось. Правда знов так, як і вчора, злізла з того дерева та й підкормилась трохи тим, що позоставалось від хлопців та дівчат. Після цього, спорожнивши одну пляшку та набравши в неї уранці цілющої роси, пішла у те царство, де була сліпа царівна. Довго вона йшла у той город, де жив сам цар зі своєю сліпою дочкою. Тут зараз донесли цареві, що в його город прийшла така молодиця, що береться вигоїти дочку його. Цар зараз велів позвати її. Прийшла в хату до царя, коли дивиться — тут і Неправда. — Це й ти тут, сестро? — питає Правда у Неправди. — Еге! Коли б ти знала, я вже й світ увесь пройшла,— відказує Неправда.— А ти чого ж тут? — Того та того,— каже Правда. Та й розказала, чого вона прийшла й що з нею було. Після цього помазала вона цілющою росою очі царівні — і стала та бачити все так, якби не була й сліпа.
Цар же бачить, що Правда з Неправдою розмовляє так, як давнішня знайома, та й питає у неї: — Де ти з нею бачилась, і що, і як, і коли? Правда й розказала цареві все по правді: як вони йшли вдвох, як Неправда їй очі повиколювала, як вилікувалась... Сказано: все розказала, як було. Цар, як скінчила Правда розказувати, звелів узяти Неправду, прив'язати її коневі до хвоста й пустити його на волю, щоб розніс її.
— От так,— сказала Правда,— пройшла вона світ— назад не вернулась!
3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."
|
Stop factory farming
“ The greatness of a nation and its moral progress can be judged by the way in which its animals are treated.
...Animals are not commodities
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Respect Life & Rights
“ I hold that the more helpless a creature, the more entitled it is to protection by man from the cruelty of man.
...Would you eat your dog?
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Become 100% meat-free
“ I feel that spiritual progress does demand at some stage that we should cease to kill our fellow creatures for the satisfaction of our bodily wants.
...You can change the world
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Think globally, act locally
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Say no to killing
“ A weak man is just by accident. A strong but non-violent man is unjust by accident.
...Animals have rights, too!
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Don't believe the lies
“ An error does not become truth by reason of multiplied propagation, nor does truth become error because nobody sees it.
...How essential is meat?
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Save the planet
“ A small body of determined spirits fired by an unquenchable faith in their mission can alter the course of history.
...Collateral damage?
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.
Let's finally become humans
I am so happy, my dear friend, so absorbed in the exquisite sense of mere tranquil existence, that I neglect my talents. I should be incapable of drawing a single stroke at the present moment; and yet I feel that I never was a greater artist than now.
When, while the lovely valley teems with vapour around me, and the meridian sun strikes the upper surface of the impenetrable foliage of my trees, and but a few stray gleams steal into the inner sanctuary, I throw myself down among the tall grass by the trickling stream;
She packed her seven versalia, put her initial into the belt and made herself on the way.