Було то вже дуже давно.
Вистроїли якось люди нову хату і перейшли до неї жити.
В першу ніч ночують, а жінці не спиться чомусь. Піднялася вона. Баче - дід старий стоїть посеред хати – невеличкий на зріст, волохатий і сідий. Жінка не злякалася і каже до нього:
- Старче Божий, ти на добро, чи на худо?
А той каже:
-На худо!
Тож ломати хату з того місця прийдеться, бо добра в ній не буде. А якби сказав той старичок – домовичок «на добро», тоді й добре б там жилося.
Ось такі от притчи були в старовину в Україні…