Дитячі лічилки на українській мові, цікаві і прості для дітлахів різного віку. Ми всі пам'ятаємо лічилочки з далекого дитинства. Лічилки використовуються в дуже багатьох іграх. Деякі згадали і ми і вирішили поділитися ними з іншими.
* * *
Еники-беники їли вареники.
Еники-беники, квас:
вийшов маленький Тарас.
* * *
Десять, дев’ять,
Вісім, сім –
Замовкає в небі грім.
Линуть хмари де-не-де.
Далі цифра шість іде.
В лузі скошена трава –
П’ять, чотири, три і два.
Після двійки – одиниця.
От і йди тепер жмуриться!
* * *
Тікав заєць через міст.
Довгі вуха, куций хвіст,
А ти далі не тікай,
рахувати починай,
раз, два,три - вийди ти.
* * *
Раз, два, три, чотири, п'ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Зараз я іду шукать!
* * *
Сорока-ворона
На дубі сиділа,
Боярів лічила:
Калина-малина,
Суниця-чорниця,
В’яз.
Хто буде жмуриться,
Той буде князь.
* * *
Раз і два. Раз і два.
В нас лічилка – лісова!
В лісі – дерево дуплисте,
А в дуплі живе сова,
Що жовтаві очі має,
Спить – удень. Вночі – літає.
Добрий сон, сові приснись!
Я – ховаюсь! Ти – жмурись!
(Г. Чубай)
* * *
Біля річки, на лузі,
Першоцвіт розцвіта.
А хто останній, друзі, -
Той з кола виліта!
* * *
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Дули, дмухали вітри.
Дули, дмухали щосили
І горіхів натрусили.
Натрусили так багато,
Поспішаймо їх зібрати!
Раз, два, три!
Ловиш ти!
* * *
Котилася торба
З високого горба,
А в тій торбі
Хліб, паляниця.
Кому доведеться,
Тому і жмуриться.
* * *
Йшла Маринка по стежинці,
Загубила там корзинку.
А в корзинці паляниця,
Хто з’їв – тому жмуриться!
* * *
Десять, дев’ять,
Вісім, сім –
Замовкає в небі грім.
Линуть хмари де-не-де.
Далі цифра шість іде.
В лузі скошена трава –
П’ять, чотири, три і два.
Після двійки – одиниця.
От і йди тепер жмуриться!
(С. Шаповалов)
* * *
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь — вийшов князь!
* * *
Діти, діти, дітвора,
Утікайте із двора.
Хто не заховався,
Хай кричить: «Ура!»
* * *
Сітка, вітка,
дуб, дубки -
поставали козаки,
Шабельками брязь -
вийди, князь.
* * *
За горами, за лісами
cтоїть бочка з пирогами.
Раз, два, три -
то жмурити будеш ти!
* * *
