Рейтинг:  1 / 5

Звезда активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 
Українські народні казки

Були собі журавель та лисичка. Ото й зустрілися вони якось у лісі.

Журавель каже лисиці:

— Прийми мене, лисичко, на зимівлю, то я тебе навчу літати.

— Добре,— каже йому на те лисичка.

 

Прийняла його лисичка; от і живуть вони у лисиччиній норі вдвох.Аж дізналися про те стрільці, що в норі живуть журавель з лисичкою. Стали вони розкопувати ту нору. Лисичка й каже до журавля:

— Скільки в тебе думок?

— Десять,— каже журавель.— А в тебе скільки?

— Одна.

 

А далі знов каже лисичка до журавля:

— Скільки в тебе думок?

— Дев'ять. А в тебе скільки? – питає журавель.

— Одна.

 

Тоді знов лисичка каже до журавля:

— Скільки в тебе думок?

— Вісім. А в тебе скільки?

— Одна.

 

Та так усе лисичка питає та й питає журавля, а той усе по одній зменшує кожен раз. А далі лисичка каже, як уже стрільці ближче почали копати:

— Скільки в тебе думок?

— Одна,— відказує журавель,— а в тебе?

— Одна.

— Яка ж у тебе думка?

А журавель відповідає лисиці:

— Така: я ляжу поперед у норі і притаюсь — наче неживий; вони мене й візьмуть у руки, почнуть роздивлятись, то ти втікай; тоді вони кинуться до тебе, тоді й я полечу. Так і вирішили зробити.

 

Докопалися вже стрільці до журавля, взяли його в руки та й кажуть:

— От тобі й маєш! Лисиця задавила журавля... Киньмо його, то вже наш; давайте тепер докопаймося ще до лисиці.

Тільки вони це кажуть, а лисичка з нори — фіть! і пішла в ліс. А журавель — пррх! Та й полетів собі.

 

Ото й почали вони скликатися докупи, журавель з лисичкою. Лисиця каже журавлю:

— Куме!

А журавель:

— Кумо!

Лисиця знов каже:

— Куме!

А журавель їй:

— Кумо!

Лисичка каже:

— Гов!

Поскликались вони докупи. Лисичка каже журавлю:

— Навчи ж мене літати, куме, за те, що я тебе перезимувала.

— Добре, сідай на мене!

 

Лисичка сіла на журавля, журавель підлетів угору, так як з цілу хату, пустив лисичку на землю та й каже:

— А що, добре літати?

— Добре! – каже лисичка.

Журавель злетів до неї та й каже:

— Сідай на мене знов.

Вилетів журавель вище хати, пустив її й питається:

— А що, кума, добре літати?

— Добре! – каже лисичка.

— Сідай же ще на мене!

Лисичка сіла, а журавель вилетів з нею високо-високо в небо, так, що й оком не бачити, знов пустив лисичку та й питається:

— А добре літати?

Дивиться — аж тільки кісточки лисиччині лежать.