Выберите язык

Українські народні казки

Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак.

— «Здоров був, їжаче!»

— «Здоровенькі й ви будьте»,— відповів їжак і згорнувся клубочком.

— «Як здоров'ячко?»

— «Спасибі».

— «А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось».

Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.

—«Не можу,— відповідає.

— Я ще не вмивався».

— «А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..»

— «Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться».

— «Де це?» — так і підскочила лисиця.

— «За струмочком праворуч. Та куди ж ви?»

— «Побіжу, ніколи...»

            І лисиці — як не було.

 

Розгорнувся їжак:

— «Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...»

            Та й потупав далі.