В одній хаті здох котик. Між мишами настала велика радість, бо гадали, що вже тепер безпечніші будуть.
Недовго тішились — ґаздиня придбала собі другого. Сей зараз забрався до мишей; що котру зловить — зараз удушить. Настав великий переполох між мишами.
—Новий кіт! Новий кіт! — закричали гуртом.— Треба його конче позбутись, бо ні одна не останесь живою.
— «Але як стратити його? — закричали одні.
—Я пораджу,— сказала маленька.— Прив'яжім йому до шийки дзвіночок, тогді здалека будемо чути, як він біжить; от і поутікаємо.
— Дуже добра рада,— сказали другі і почали з утіхи скакати.
—Але котра завісить котикові дзвіночок на шиї? — спитала одна мишка.
Усі поглянули одна на другу і замовкли; не найшлась така відважна. А кіт тимчасом як ходив, так і ходить без дзвіночка та ловить миші одну по одній.
