Хто не любить природи? Щебетання птахів навесні та розливи річок. Золото дерев і небесний плач восени. Снігові покриви та бурульки, що переливаються різними кольорами від променів холодного сонця. Аромат польових квітів, що віддають на сонці всю свою красу і притягують погляд і бажання поринути у їхній світ.
Хто з нас не знає віршів про природу. Поети та письменники, мудреці всіх часів та народів оспівували природу, її красу та велич. Висловлювання та цитати великих людей дуже скоро переросли в афоризми та стали народними...
Афоризми про природу
Ми надто багато часу стирчимо у кімнатах. Занадто багато думаємо у чотирьох стінах. Занадто багато живемо і зневіряємося під замком. А на лоні природи хіба можна впасти у розпач? (Еріх Марія Ремарк)
Подивися, як природа — дерева, трава, квіти, — зростає у мовчанні; подивися на зірки, місяць та сонце, як вони рухаються у мовчанні. Нам потрібна мовчанка, щоб мати змогу торкнутися душ. (Мати Тереза)
Якщо ми не здатні знайти безтурботність у собі — безглуздо шукати її десь ще. (Франсуа де Ларошфуко)
Коли щиро любиш природу, красу знайдеш скрізь. (Вінсент Ван Гог)
Керувати природою можна лише підкоряючись їй. (Френсіс Бекон)
Чудо суперечить не законам природи, а лише нашим уявленням про закони природи... (Аврелій Августин)
Все удосконалює природа. (Лукрецій)
Природа ясно дає зрозуміти людям, що якщо ви до мене по-людськи, то я вам мати, але якщо ж по-свинськи, то я вам мачуха. (Костянтин Щемелінін)
Тому ми й радіємо, потрапляючи в природу, що тут приходимо до тями. (Михайло Михайлович Пришвін)
Природа це єдина книга з великим змістом на кожному аркуші. (Іоганн Вольфганг фон Ґете)
Вітер є дихання природи. (Козьма Прутков)
Природа так про все подбала, що всюди ти знаходиш, чого вчитися. (Леонардо Да Вінчі)
Природу найлегше підкорити, підкоряючись їй. (Френсіс Бекон)
Природа ніколи не поспішає, але завжди встигає. (Лао-Цзи)
Природа наділила нас двома очима, двома вухами, але лише однією мовою, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили. (Сократ)
Відомі люди про природу
Вічна природа, але не речі. (Арістотель)
Земля обертається довкола своєї осі. (Марк Туллій Цицерон)
Природа, як добра усміхнена мати, віддає себе нашим мріям і плекає наші фантазії. (Віктор Марі Гюго)
Стародавні, спостерігаючи небесні явища, як-то: грім, блискавки, перуни, зближення зірок, затемнення сонця і місяця, — жахнулися і вважали, що винні — це боги. (Демокріт)
Щоб ми не впали в повний відчай, щоб змусити нас добровільно тягнути це безглузде існування, щоб ми не скористалися чудовою нагодою повіситися на першій мотузці й цвяху, природа ні-ні та й прикинеться, ніби вона не проти і подбати про людину... Вона, ця похмура природа, вирощує хлібні колосся, наливає виноградним соком, змушує співати солов'я. Часом промінь зорі або склянка джину викликає у нас оманливі мрії про щастя. Вузька смужка добра оточує величезний саван зла. Наша доля цілком виткана дияволом, а бог тільки підшив рубець. (Віктор Марі Гюго)
Радість бачити і розуміти є найпрекрасніший дар природи. (Альберт Ейнштейн)
Знаєш, від чого гарна пустеля? Десь у ній ховаються джерела. (Антуан де Сент-Екзюпері)
Немає нічого більш упорядкованого, ніж природа. (Цицерон Марк Туллій)
Коли тобі погано – прислухайся до природи. Тиша світу заспокоює краще, ніж мільйони непотрібних слів. (Конфуцій)
Весна — єдина революція на цьому світі, гідна бути прийнятою всерйоз, єдина, яка принаймні завжди має успіх. (Федор Іванович Тютчев)
Немає нічого винахідливішого, ніж природа. (Марк Туллій Цицерон)
Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї…
«Я твій» — десь чують дідугани.
А солов’ї!…
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
(Павло Тичина)
