Лірична українська народна пісня «Ой, у вишневому саду» розповідає про кохання, про те, як приходить весна в природу і в життя. Чудова і душевна прекрасна пісня, яка проникає в серце. Історична традиції українських дівчат: цю співає наречена в день весілля, яку подружки проводжують у заміжнє життя. Звичай зберігся і майже на кожному весіллі можна почути цю зворушливу пісню з вуст нареченої і її подружок.
Слова пісні «Ой, у вишневому саду»:
Ой, у вишневому саду,
Там соловейко щебетав,
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.
— Милий ти мій, прошу тебе,
Зоря зійшла , пусти мене,
Проснеться матінка моя,
Буде питать де була я.
— А ти їй дай такий отвіт:
«Така чудова майська ніч,
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все».
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все».
— Доню моя, не в тому річ,
Де ти гуляла цілу ніч?
Чого розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?
— Коса моя розплетена,
Її подруга розплела.
А но очах бринить сльоза,
Бо з милим розлучилась я.
Мамо моя, ти вже стара,
А я щаслива й молода,
Я жити хочу, я люблю...
Мамо, не лай дочку свою.
Я жити хочу, я люблю...
Мамо, не лай дочку свою.
