Трійця — народне стародавнє слов'янське свято, яке символізує початок літа і літніх польових робіт. Це традиційне дуже давнє українське свято пов'язують з таїнством створення світу. За легендою саме в цей день Бог створив Землю та засіяв її зеленню, рослинністю, без якої не було б і кисню і ми не змогли би дихати. Саме тому в цей день прийнято було прикрашати свої домівки зеленню.
Трійця є світлим і водночас містичним святом, яке своїм корінням сягає язичницьких часів наших предків. Деякі джерела в інтернеті розповідають про Триглав — божественний принцип триєдності світу або його багатопроявності. Слов’яни в образі Трояна чи Триглава передали по суті триєдність Богів: Сварога, Перуна і Святовита, які вважаються язичницькою Трійцею Бога-Отця, Бога-Сина, і Бога-Духа.
Як і інші свята в древні часи Трійця належала до землеробних традицій сонячного циклу. Люди вважали весь світ живим: і Сонце, і дерева, і тварини були живі, все було взаємопов'язане між собою, тому потрібно було жити в злагоді з оточуючим світом, бути нарівні з іншими його жителями... Особливе місце мав в древності культ Сонця та культ предків. Звичаї циклу зелених святок тривають до свята Купала.
Для християн це свято входить до 12 найважливіших, а пов'язане воно зі сходженням Святого Духа на апостолів. Свято Трійці на честь отца, сина та святого духа називають ще Зеленими святами чи П'ятидесятницею. Ще одна його назва — літні святки. Символізує своєрідне освячення землі святим духом. За християнськими звичаями теж прийнято напередодні прикрашати оселю зеленими рослинами. Свята Трійця об’єднує три особи (лики, прояви, образи) Бога, розглядаючи сутність Бога в трьох особах.
Традиції і звичаї святкування Трійці
Традиції і звичаї на Трійцю сягають глибини віків. Деякі стародавні традиції та обряди ми бачимо і в наші дні, які пройшли крізь століття майже незміненими. Наші пращури в язичницькі часи в ці дні спілкувалися с душами померлих родичів, дбали про створення родини і гарний врожай.
Прикрашання оселі зеленню
Полин, аїр, любисток, барвінок, меліса та м'ята символізують силу життя та захищають оселі від різної нечисті, яка в ці дні дуже сильно активізується (наприклад, мавок або русалок). Християни прикрашають житло освяченою в церкві зеленню. В ці дні славлять природу і матінку Землю, дякуючи їй за все. Ароматами запашного різнотрав'я (м'яти та меліси, чебрецю, любистку, барвінку, осоки, разноманітних квітів, полину, лепехи чи аїра) сповнені житла в ці дні. Зеленими гілками дерев прикрашали навіть дахи, ворота і вікна. Свіжими травами посипали підлогу.
Плетення вінка
Взагалі наші пращури на літні свята майже завжди плели вінки, які символізували захист від усього злого. З квітів і трав і в цей день можна сплести собі вінок, який є оберігом від злих сил і усякого лиха. Сплетені вінки дівчата пускали за водою, щоб знайти своє щастя в житті, своє кохання. За повір'ям панянки, у яких вже є пара, своїм половинкам дарували сплетені власноруч вінки, щоб кохання було вічним. Одружені молодиці за іншим повір'ям кидали сплетені вінки на огірки і буряки на городі, щоб вони гарно вродили.
Сватання на Трійцю
На зелений тиждень тривали сватання і заручини. Вважали в давні часи, якщо вдастся побратися на Покрову, буде родина щасливою. Для миру в майбутній родині в ці дні за звичай були знайомства з тещами і свекрухами.
Поминання мертвих родичів
В наш час у троїцьку (батьківську) суботу прийняти ходити на могили провідувати своїх померлих близьких. До речі, вважається, що лише в цей день християни можуть згадувати самовбивць в церкві.
Чого не можна робити на Трійцю
- Не можна на це свято ходити в ліс, бо мавки залоскочуть.
- Не можна купатися в водоймах (русалки залоскочуть).
- Прибирати, шити, прати и робити іншу роботу.
- Роботи на землі теж проводити в ці дні заборонено.
- Не можна проводити будь-які роботи з деревами.
