Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Ставка Сталіна або об'єкт «Скеля» в Коростені

  • Адреса: 11500 Україна, Житомирська область, м.Коростень, вул. 1-го Травня, 2
  • Комендант: (уже колишній) — Поліняка Іван Васильович
  • Телефон: 8 (041-42) 4-47-27
  • Тривалість екскурсії: екскурсія триває близько 1 години.
  • Години роботи: 8:00 — 17:00, обід: 12:00 — 13:00, вихідні: понеділок та вівторок.
  • Відвідувачі музею приймаються з 9:00 до 11:45 і з 13:00 до 16:45.

Військово-історичний комплекс Скала: розклад роботи

Фото: Військово-історичний комплекс «Скеля»: розклад роботи на січень 2019 року

Військово-історичний комплекс «Скеля»

Військово-історичний комплекс «Скеля»

Офіційна назва — Військово-історичний комплекс «Скеля». Ще його називають бункер-музей Скеля. Саме в цьому місці знаходився командний пункт Коростенського укріпрайону, який був побудований в 1935-1937 роках під керівництвом Героя Радянського Союзу генерала Карбишева, реконструйований бункер був в 2005-2006 роках.

Бункер-музей Скеля

Маленьке містечко Коростень, засноване близько 1300 років тому древлянским князем на ім'я Мал (що знаходиться в Житомирській області). Коростень славився і славиться своїм фарфором високої якості і красою ручного розпису, мальовничими містечками біля річки, купальнею всім відомої княгині Ольги — княгині, що увійшла в історію Київської Русі, як перша жінка, яка самостійно після смерті чоловіка правила цілим князівством, як розумна мудра правителька, уміла налагоджувати контакти з європейськими державами.

Саме в цьому маленькому військовому колись містечку, на думку деяких істориків (один з них житель міста Євген Ященко), в 1939 році була обладнана засекречена на багато років ставка Сталіна. За словами ж самих коростенців — цей об'єкт був звичайним черговим бомбосховищем. Але...

Об'єкт Скеля

  • Чому назва об'єкта «Скеля». Справа в тому, що саме бомбосховище знаходиться в товщі каменю, в скелі, де були печери ще древлян (поселення, яке проживало на території сучасного Коростеня близько 1300 років тому).
  • Початок будівництва. Початок будівництва припадає на 1936 рік. Уже в 1939 році об'єкт був узятий на баланс структурним підрозділом Міністерства оборони або НКВД.
  • Архітектура об'єкту. За розповідями співробітників об'єкта в бомбосховищі є 2 поверхи, але, на жаль, виходи на нижній поверх забетоновані. Також є припущення, що кімнат набагато більше, але немає обладнання, яке зможе довести ці здогадки (між кімнатами досить товста стіна — цілком може виявитися, що це не стіна, а просто інша кімната, просто вхід з іншого боку, нам його не видно, втім, як і самої кімнати. «Скеля» має два входи, розташовані на правому березі річки Уж, в різних її закрутах. Обидва входи зверху прикривалися маскувальною сталевою сіткою, яку підтримували на вазі дерев'яні стовпи різної висоти, що створювало імітацію простого зеленого схилу, що характерно для даної місцевості. Місцеві жителі розповідають, що крім цих двох входів, які видно всім гостям зараз дуже добре, є ще кілька виходів. Також кажуть, що тунель проходить під самою річкою, саме так під час другої світової війни врятувалися бійці, які просто вийшли через ці тунелі вже за межами міста. Але ці виходи зараз знайти не можуть. На жаль…
  • Приміщення. В "Скелі" налічується 25 приміщень (або кімнат) загальною площею 1000 кв.м.
  • Вентиляція. Складна і надійна система вентиляції функціонує і досі. Повітря в кожну з кімнат надходить окремо по металевому рукаву, прихованому під підлогою.
  • Водопостачання. Представляє собою внутрішній колодязь (14 м глибиною). Дві нержавіючі цистерни ємністю 15 тонн для питної води і 10 тонн для технічної води.
  • Енергопостачання. Енергією бомбосховище забезпечувала автономна електростанція на базі двох генераторів потужністю по 50 кВт кожний. Запас дизпалива – 20 тонн.
  • Теплопостачання. Була своя котельня (зовні, недалеко від входу, будівля від якої збереглася до цих пір).
  • Зв'язок. Об'єкт «Скеля» був підключений до системи урядового зв'язку. Також працювали АТС, радіостанція, телеграф.
  • Продовольчий аспект. У бомбосховищі було кухонне і холодильне обладнання для приготування та зберігання їжі + певний запас продовольства.
  • Комунікації. Абсолютно всі комунікації були приховані. Входи закривалися величезними надійними дверима, які були відлиті з легованої сталі, закривалися двері спеціальним важелем, який неможливо було відкрити зовні. В поганий час, коли бункер був забутий на час, двері намагалися неодноразово спиляти на метал, чому завжди протидіяв діючий на той момент комендант бункера, завдяки якому бункер залишився в цілості й схоронності. До речі, на даний момент в Скалу є два входи в Коростені, але за легендами, сам бункер має кілька виходів за межею міста, кілька поверхів. Один з виходів був затоплений. Приховані кімнати прослуховувалися спеціальним обладнанням, але поки не з'явилася можливість їх відкрити.
  • Маскувальна сітка. Зверху на бункер кріпили металеву маскувальну сітку, яка не давала можливості авіа-снарядам розірватися в земній товщі і пошкодити скелю. Металеві гаки для кріплення сітки можна побачити на бункері і досі.

 

Крюки для маскировочной сетки на бункер

Все підписки про нерозголошення втратили свою силу і тепер можна спробувати розгадати таємницю цього «загубленого» і забутого всіма бомбосховища. Адже ще якихось кілька років тому в «Скелю» водили на екскурсію тільки школярів, мало хто висловлював свій інтерес до історії виникнення та цілі цього об'єкта. Та й я, коли була ще перший раз на екскурсії в 10-му класі, не надала особливого значення цьому бомбосховищу, навіть не думала в той час, що буду писати статтю, що буду намагатися знайти розгадку цього таємничого об'єкта.

«Скеля» відкрита для відвідування. Можна запросто поїхати в Коростень і самому доторкнутися до історії, до магічного таємничого об'єкту, який розбурхує уяву, який не хоче відкрити нам всі свої таємниці, не хоче відповісти на наші запитання, які виникають у нас при дослідженні його історії. «Скеля» залишає нас в подиві і тим самим розпалює ще більший інтерес до себе...

Стаття підготовлена ​​за матеріалами книги Євгена Ященка «Коростенський плутон», а також за розповідями самих коростенців.

P.S. Якщо Ви хочете дізнатися про цей об'єкт якомога більше — обов'язково прочитайте цю книгу. Дуже цікаво і захоплююче. Вам сподобається!