На Русі і в Україні рушник був головним предметом в багатьох народних обрядах. Сватання і весілля не обходилися без рушника і нічим його замінити не можна було. По суті своїй рушник — це рушник, але не простий, а обрядовий, можна сказати навіть священний і ритуальний. У дівчат була давня традиція — вишивати рушники задовго до весілля. Вільні вечори були присвячені вишивці.
У кожної дівчини був свій візерунок, свій орнамент, так як схем тоді не було і можна було створити свій власний малюнок завдяки своїй уяві і фантазії, втілити в життя своє творче натхнення, використавши різні кольори ниток в різних візерунках і орнаментах. Звичайно ж, були стандартні символи, які мали своє встановлене значення, навіть кольори мали (і мають зараз) кожен своє трактування, свій опис. Сакральний зміст вкладали у вишивку, в унікальні твори мистецтва, в сорочки і рушники, які вважалися оберегами у наших предків.
Під час сватання наречена в знак згоди пов'язувала нареченому на руку вишитий власноруч рушник (в іншому випадку давала гарбуз).
Обряди використання рушників на весіллі
Обряди використання рушників на весіллі припускають використання декількох різних вишитих рушників. Нижче список куди потрібні рушники на весілля.
Скільки потрібно рушників на весілля
- обв'язують молодих разом за руки весільним рушником;
- сватів і дружок пов'язують рушниками;
- в РАГСі свідки розстеляють білий рушник перед нареченим і нареченою, щоб вони на нього встали;
- батьки зустрічають молодих короваєм на рушнику;
- рушниками прикрашали ікони;
- вишиті рушники обов'язково були в складі приданого нареченої (багатства, які вона приносила в будинок чоловіка).
На весіллі рушники були обов'язкові. Дружок і у свідків пов'язували рушниками. Також рушниками прикрашали ікони. Свідки в РАГСі розстеляють перед молодими білий рушник, що символізує хмару. На нього повинні встати наречений з нареченою.
Для символічного обв'язування рук молодих на весіллі використовують спеціальний рушник. Цей обряд символізує єднання двох людей в одне ціле (в повноцінну сім'ю).
Вдома чи в ресторані (дивлячись де накривається святковий стіл після офіційної урочистої частини весільного торжества) батьки зустрічають молодих з традиційним весільним короваєм з сільницею, який обов'язково повинен бути на так званому хлібосольному рушнику. Зазвичай на такому рушнику зображені жайворонки, лебеді або голуби, як символи любові і щастя, щирості і вірності.
Квіткові і рослинні орнаменти зазвичай символізують собою благополуччя і процвітання. Втім, кожна квітка має своє окреме значення. Раніше, в древні і давні часи, на Русі і в Україні рушники вишивалися тільки вручну. А ще раніше такі рушники були двосторонніми, тобто з різних сторін була різна вишивка — на одній стороні вишивка з відповідними чоловічими символами для нареченого, а на іншій стороні вишивка з жіночою символікою. Важливим елементом такого рушникf було дерево роду.
Ми вже писали про Слов'янські обереги для дому, почитайте, дуже цікаво.
А ще рушники входили в обов'язковому порядку в придане нареченої, яке вона приносила з собою в будинок жениха.
Весільні рушники зберігалися як важливі і цінні сімейні реліквії в будинку нової створеної сім'ї. Рушник як символ благополуччя сім'ї в цілому. Ручна вишивка рушника — досить складне і тривале за часом заняття, до якого раніше дівчата приступали задовго до передбачуваного заміжжя, але яка ж краса виходила в результаті! Справжній оберіг. Виконані вручну вироби високо цінувалися завжди, цінуються зараз і будуть цінуватися в майбутньому.
