Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Старовинні цікаві традиції, звичаї та обряди наших предків українців щодо житла. Все, що пов’язано було з оселею, було вкрай важливим. Щодо житла є безліч народних прикмет, вірувань, забобонів, різноманітних традицій, звичаїв та обрядів. Деякі з них ми чули від рідних, про деякі забули майже зовсім. Час йде, все змінюється.

В старі часи освітлювали хати за допомогою світоча чи каганця, тому вкладалися спати досить рано — коли ставало темно на вулиці, а вставали з першими променями сонця. Темна ніч без вуличного освітлення лякала людей у всі часи і породжувала безліч міфів, прикмет та забобонів, які були тісно пов’язані з повсякденним життям кожної людини.

Будівництво хати в стародавні часи

Де українці будували оселю?

Наші предки могли обирати де будувати житло, а допомагали в цьому по різним деяким уявленням свійська тварина — тварина не ляже спати на «поганому» місці. До речі, в наш час є дуже схожа традиція впускати першою до житла кішку. На ніч на обране місце клали якусь річ і зранку перевіряли її чи з’явилась на ній роса (цікавий тест на вологість грунту).

Не будували хати на перехрестях, адже саме з перехрестями пов’язані безліч народних недобрих прикмет та й взагалі перехрестю завжди приписували погану енергетику. Житло також не зводили по зрозумілим причинам: на кинутому кладовищі, на місці зруйнованого храму, на місці влученої в дерево блискавки.

Будували хату всією громадою, збирали толоку і разом створювали житло для родини. Господарі поважали працю і за це готували велике частування для майстрів та робітників. Але так було не всюди, бувало й так, що хату ставили власноруч, або наймали людей.

На кутах майбутньої оселі закопували монети — такий обряд був для того, щоб в оселі завжди були гроші і родина не була бідною. На сволоках зображували хрести. Обрядове деревце на горищі було обов’язковим за старовинними традиціями.

Обереги в українській хаті

Українська вишивка

Обереги в українській хаті мали дуже велике значення. Божник з іконами, вишиті рушники з обереговими символами (деревом життя, солярними знаками), прикрашання різними захисними символами лиштви над вікнами і над дверями (через любі отвори з вулиці в оселю могли пройти злі сили). 

Українська вишиванка була сильним оберегом для людини. Про традиційні слов’янські обереги для дому ми також вже докладно писали. 

Домовик і запічник в українській хаті

Домовик по віруванням наших предків зазвичай переходив до нової оселі разом з господарями чи господарі запрошували його, беручи певні речі зі старого житла. Домовик оберігав житло, але міг і нашкодити, якщо його розізлити. Для задобрювання ставили на порозі домовику мисочку з молоком. Якщо не могли знайти щось, то прив’язували до ніжки стільця шматочок тканини і просили домовика в цей момент обміняти загублене на цю тканину. До речі, котів і кішок в хаті теж поважали і ніколи не ображали, бо вони дружили з домовиками.

Піч або домашнє вогнище була сакральним місцем ще з прадавніх часів, як зв’язок з потойбічним світом, куди уходять померлі. Вірили, що за піччю живе дух Запічник, який дуже любив чистоту.

В домі завжди має бути чисто, тоді й домашні духи будуть добрі і будуть оберігати житло від різних неприємностей.

Прощання людини з домом

Щоб людина після смерті не повернулась злим духом у свою оселю, в хаті (де був покійник) закривали всі дзеркала, а мерця з хати виносили вперед ногами. Після цього житло прибирали. Традиція закривання дзеркал збереглася до наших часів.

Звичайно ж, це далеко не всі старовинні житлові традиції, звичаї та обряди щодо житла, які існували в давні часи, а лише їхня мала частина.