Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Чому варто з'їздити в Корсунь або правильніше Корсунь-Шевченківський на екскурсію?

Просто Корсунем місто називалося до 1944 року. Ми його тут будемо нижче називати просто Корсунем, так як розповідати будемо по суті тільки про минуле, але з сучасними фотографіями.

Заснував Корсунь в 1032 році Ярослав Мудрий як місто-фортеця для захисту південних рубежів Русі.

Корсунь-Шевченківський — невелике містечко в Черкаській області, ще в 30-х роках XX століття він входив до складу Київської області. Їхати з Черкас всього-на-всього близько години, з Києва — всього близько двох годин, а якщо ще й з екскурсією, то гід не дасть занудьгувати вранці в автобусі. Вирішили поїхати тільки через старовинний палац Понятовських XVIII століття і замок Богдана Хмельницького XVII століття (дуже любимо старовинну архітектуру).

Це древнє козацьке містечко, тут за указом Богдана Хмельницького був побудований замок і фортеця! Пам'ятники архітектури Корсунь-Шевченского обов'язкові до перегляду шанувальникам як історії, так і архітектури.

Корсунь-Шевченківський: пам'ятки архітектури

Одного дня з екскурсією для детального огляду всього нам не вистачило, нам не все показали, а самі не здогадалися, та й часу було мало.

Крім палацу Станіслава Понятовського, побудованого в далекому 1778 році, в гарну погоду можна прогулятися по прекрасному парку поруч. У погану погоду можна походити по музеях, яких тут кілька і є навіть невелика картинна галерея. Біля Корсуня є село Стеблів, в якому можна відвідати музей письменника Івана Нечуй-Левицького і прогулятися на інший берег річки Рось через понтонний міст, який лежить прямо на воді (неймовірні відчуття від близькості води з боків моста).

Корсунський замок

Корсунський замок — фортифікаційна споруда у формі квадрата з 4-ма вежами по кутах. Був побудований в 1650-х роках за наказом гетьмана Богдана Хмельницького. За класичними правилами будови фортифікаційних споруд тих часів замок був оточений ровом, валом і дубовим палісадом. До замку вів розвідний міст. Хотілося б подивитися як він виглядав тоді!

Зараз його можна частково побачити у вигляді воріт з вежами перед головним входом в палацовий комплекс. До речі, брама (ці ворота з вежами) була заново зведена в 1765 році за старости Яблоновського. Саме їх і можна споглядати в наші дні, вони прекрасно збереглися з XVIII століття! Втім, збереглися тільки вони.

В'їзна брама Корсунського замку

В'їзна брама поблизу. До речі, над воротами було колись літнє житлове помешкання.

В'їзна брама Корсунського замку

Імовірно в цих приміщеннях біля в'їзних воріт (з обох боків) могли жити козаки за часів Богдана Хмельницького.

В'їзна брама Корсунського замку

А ось на цьому фото видно ворота з внутрішньої сторони, з тильної, з боку палацу Понятовського. Десь тут, де зараз палацово-парковий комплекс, в XVIII столітті був будинок губернатора, а також і інші будови для господарських, військових і побутових потреб замку і його мешканців.

В'їзна брама Корсунського замку з боку палацу Понятовського

На жаль, з екскурсією, з холодною погодою і обмеженою кількістю часу ми не встигли все розглянути і розпитати докладніше. Тільки вже вдома при розборі фотографій і з Вікіпедією все більш-менш стало ясно. Тому перед поїздкою краще почитати про Корсунь і його палацово-парковий комплекс.

До речі, Корсунська фортеця була у вигляді зірки, про що свідчить план фортеці в музеї.

Корсунська фортеця-зірка

Біля вежі в'їзних воріт знаходиться план зі схемою палацово-паркового комплексу Понятовського. Краще відразу при вході його сфотографувати, щоб краще орієнтуватися і все встигнути подивитися.

Палац і парк князя Станіслава Понятовського

Палацово-парковий комплекс в інтернеті частіше називають на честь Лопухіних-Демидових, хоча будував палац і закладав парк саме князь Станіслав Понятовський, а допомагав йому в цьому французький художник і архітектор Жан Анрі Мюнц. У 1778 році князь Станіслав Понятовський (а він був племінником останнього польського короля) отримав в свої володіння Корсунь і почав його активно забудовувати і розвивати (дуже багато чого зробив для міста). Також вирішив побудувати собі тут свій палац, ну і для прогулянок — парк.

Справа перед в'їзними воротами знаходиться пам'ятник відомому письменнику і художнику Т.Г. Шевченко (він бував часто в Корсуні, писав свої картини в цьому парку).

Флігель в садибі Понятовських в Корсуні

За пам'ятником видніється триповерховий флігель. На плані комплексу він так і підписаний як флігель (бічна прибудова).

Флігель в садибі Понятовських в Корсуні

Флігель в садибі Понятовських в Корсуні

Палац Станіслава Понятовського в Корсуні

Головний фасад палацу виглядає ось так на 2021 рік:

Палац Станіслава Понятовського в Корсуні

А ще в екскурсії була заявлена екскурсія на бельведер (одну з чотирьох восьмигранних веж палацу), з якого відкривається прекрасні краєвиди Корсуня, але на вежу-бельведер нас чомусь так і не повели, на жаль.

Головний фасад садиби поблизу. Чомусь закладена частина вікон.

Маєток Станіслава Понятовського в Корсуні

Чому маєток Лопухіних-Демидових?

Звідки назва садиби Лопухіних-Демидових? Чому садибу часто називають як маєток Лопухіних Демидових? Звідки з'явилася така назва, адже спочатку побудував тут палац князь Станіслав Понятовський?

У 1797 році Корсуньський маєток купив у князя Понятовського російський імператор Павло I і через два роки подарував його міністру юстиції генерал-прокурору князю П. В. Лопухіну, який в першу чергу знову закріпачив селян. Почалися повстання, які придушувалися владою (в той час це була Російська Імперія).

Бічний фасад палацу Лопухіних:

Палац Лопухіних-Демидових в Корсуні

У 1873 році помер останній власник з роду Лопухіних і своє прізвище Лопухін, а також і титул світлий князь останній Лопухін Павло Петрович передав своєму племінникові Миколі Петровичу Демидову (своїх дітей у Павла Петровича не було), який і став згодом Лопухіним-Демидовим. З цих причин маєток часто і можна зустріти в інтернеті не як садиба Понятовського, а як садиба Лопухіних-Демидових.

Ось так виглядає садиба збоку від головного входу до палацу:

Садиба Лопухіних-Демидових в Корсуні

До речі, нові власники після Станіслава Понятовського перебудували палац і його первісний вигляд можна побачити тільки на старих планах. Вид палацового ансамблю Понятовського на 1789 рік за авторством Я.Д. Ліндсей:

Вид палацового ансамблю Понятовського на 1789 рік

Від ордерної галереї, що з'єднувала флігель з палацом залишився тільки фундамент.

Збоку від палацу знаходиться оглядовий майданчик, з якого добре видно сусідній острів і гору Янталка, також вдалині можна побачити старовинний грот (його використовували як холодильник, там зберігали продукти).

Грот в горі Янталка

Біля оглядового майданчика знаходиться реліктове дерево гінкго з величезною кроною гілок.

Реліктове дерево гінкго біля палацу Понятовського в Корсуні

Палац, як і замок раніше, знаходиться на височині, тому його прекрасно видно з сусіднього швейцарського острова:

Вид на Корсунський палац зі швейцарського острова

Чому гора називається Янталка?

За легендою в садибі була кріпосна Наталка, яка закохалася в вільного хлопця Яна, але за правилами саме княгиня мала дати дозвіл Наталки на заміжжя з Яном. Якби дала згоду, за законами того часу Наталка після заміжжя з вільним Яном теж стала б вільною, хоча і була кріпачкою спочатку. Зла княгиня заборонила Наталці заміжжя і з горя Ян і Наталка кинулися зі скелі вниз взявшись за руки. З того часу та скеля або гора стала називатися Янталка.

Підвісний Чортів місток

Недалеко від палацу є красивий і трохи лякаючий підвісний місток, який також називають Чортів. Зараз він повністю металевий, а колись був дерев'яним (втім, ще зовсім недавно). Місток висить на досить значній висоті над прекрасною Россю, оточеною суворими гранітними скелями. Місце мальовниче.

Підвісний Чортів місток в Корсунь-Шевченківському

Каштан Тараса Шевченко

Каштан Тараса Шевченко

Якщо пройти по містку (він праворуч від палацу) в парк можна побачити величезний старовинний каштан. Цьому каштану близько 200 років! І він тут був тоді, коли парк відвідував Т.Г. Шевченко. Дерево величезне, один з його стовбурів навіть зміцнювали бетоном з арматурою, але воно живе! З усіх боків, поруч, а також на стовбурах пускають коріння нові молоді каштанчики.

Станіслав Понятовський висадив в парку біля палацу свого часу безліч найрізноманітніших дерев, а скільки ж тут бузку! Навесні повітря в парку свіже і прекрасне. Птахи співають, дерева вбираються в свої зелені наряди, цвітуть квіти, а поруч на пагорбі старовинний замок.

Музей Івана Нечуй-Левицького, водоспад і понтонний міст в Стеблеві

Село Стеблів знаходиться зовсім поруч з Корсунь-Шевченківським і вже якщо ви приїхали в Корсунь-Шевченківський, можна глянути також і на пам'ятки в Стеблеві. Їх тут декілька.

Музей Івана Нечуй-Левицького

По-перше, для фанатів відомого українського письменника Івана Нечуй-Левицького буде цікаво побувати в будинку, де колись жив письменник, а тепер цей будинок став музеєм. Іван додав до свого прізвища Левицький псевдонім Нечуй, а в цілому він походить зі знатного козацького роду Леонтовича. У будинку-музеї безліч речей письменника, можна доторкнутися до історії!

До речі, відомий всім фільм «За двома зайцями» знятий за спільним твором Михайла Старицького та Івана Нечуй-Левицького. Михайло Старицький по суті обробив малосценічну п'єсу Івана Нечуя-Левицького «На Кожум'яках».

Храм і понтонний міст в Стеблеві

Храм і понтонний міст в Стеблеві

Церква в Стеблеві дуже красива з доглянутою територією. Прекрасний вид відкривається, якщо перейти по понтонного містку на інший берег річки Рось — крутий протилежний берег з храмом на височині, міст понтонний, який лежить на воді і переходячи через який здається нібито йдеш прямо по воді і чарівна тиха Рось, яка надихала на творчість і Івана Нечуй-Левицького та Тараса Шевченка, які бували тут і любили ці мальовничі краєвиди.

Річка Рось в Стеблеві

Водоспад в Стеблеві

Водоспад в Стеблеві

Напевно, все люблять водоспади. Рух води зачаровує і змушує зупинитися на хвилину, вдихнути на повні груди і насолодитися красою моменту, красою життя і його швидкоплинністю... Водоспад утворюється при стіканні через шлюз зайвої води ГЕС, яка знаходиться неподалік. ГЕС була побудована ще в 30-х роках XX століття і є однією з найстаріших гідроелектростанцій в Україні.

З одного боку від шлюзу води зовсім мало, а ось з іншого боку Рось повноводна. Це і є дамба, шлюз ГЕС, завдяки якому і утворився цей невеликий водоспад, сюди і возять туристів на туристичні екскурсії.

Прекрасна і цікава вийшла прогулянка!