Выберите язык

Прислів'я на тему Зима

Синиця пищить — зиму віщить

До завірюхи треба кожуха.

Держись, Хома, іде зима!

Прийшла покрова — сиди, чумак, дома.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

Покрова землю листом покрива.

Взимку сонце крізь плач сміється.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Як зазиміє, то й жаба оніміє.

Такий мороз, аж зорі скачуть.

Зимою деньок, як комарів носок.

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

Мороз не велик, а стоять не велить.

Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.

Зимнє тепло, як мачушине добро.

Сонце в мішок не зловиш.

Так тепло, як циганові під ятером.

Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно.

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи — ледащо, а їсти нема що.

Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Грудень землю грудить, а хатинки студить.

Сумний грудень і в свято і в будень.

Січень не так січе, як у вуха пече.

Січень січе, ще й морозить, ґазда з лісу дрова возить.

Місяць лютий спитає, чи взутий.

В холод кожен молод.

Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.

Мерзлякуватому й на печі холодно.

Місяць лютий гостро кутий.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Якби мені та сила, що в січні, каже лютий, то я б бику — третяку роги вломив.

Зима без снігу — літо без хліба.

Багато снігу — багато хліба.

Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.

Де сніг буде — хліба прибуде, де вода розіллється — сіна набереться.

Прислів'я на тему Весна

Український вінок

До першого грому земля не розмерзається.

Весняний день рік годує

Марець хватає за палець.

Буває март за всі місяці варт.

В марець не замерзне й старець.

У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

Уночі тріщить, а вдень плющить.

Як буде полоз вогкий, то й буде кінь мокрий.

Прийде тиждень вербовий, бери віз, у дорогу дубовий.

Весна ледачого не любить.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Тому горе, хто мілко оре.

Як зорем мілко, та посієм рідко, то й уродить, дідько.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Глибше орати — більше хліба мати.

Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.

Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

Хто сіє, той ся надіє.

Добре грунт угноїш — урожай потроїш.

Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.

Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.

Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь.

До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.

Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

Сій вчасно, вродить рясно.

Посій у пору, будеш мати зерна гору.

Весна — наші батько і мати, а як не посієш — не будеш збирати.

Майська роса краща вівса.

Май холодний — рік хлібородний.

Пізня весна не обдурить.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!

Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.

Погода — всім вигода, а сльота — усім гризота.

Дощ у пору — золото.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Зозуля житнім колосом удавилася.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Буде погода, як не потече з неба вода!

Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.

Де цвіток — там медок.

Де багато пташок, там нема комашок.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Весна красна квітками, а осінь плодами.

Прислів'я на тему Літо

Літо на зиму робить

Літом і баба сердита на піч.

Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.

Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — нічого нема.

Бджоли раді цвіту — люди літу.

Коли цвіте біб — трудно о хліб, а коли мак, то вже не так.

Хто про землю дбає, вона тому повертає.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.

Хто вліті буде співати, той узимі буде танцювати.

Влітку один тиждень рік годує.

Хто літом гайнує, взимі голодує.

Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.

Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш.

Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.

Що вліті вродиться, то взимі згодиться.

Літній день за зимовий тиждень.

Не насушиш насіння — посушиш голову.

Готуй літом сани — а взимку воза.

Опеньки з'явилися — літо скінчилося.

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.

— Іди, дощику, де чорно! — Ні, піду, де вчора.

Яка погода в липні, така буде в січні.

Не вродив мак — перебудемо й так.

Казав мак: що ти за жито, що рік не вродило, та й голоду наробило? А я не родив сім літ, а голоду ніт.

У червні на полі густо, а надворі пусто.

В першій половині серпня погода стала — буде зима довготривала.

Прислів'я на тему Осінь 

Як листя жовтіє, то поле смутніє

Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.

Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.

Осінь усьому рахунок веде.

Осінь збирає, а весна з'їдає.

Восени багач, а навесні прохач.

Восени і в горобця є питво.

Восени й горобець багатий.

Як вересніє, то дощик сіє.

Восени ложка води, а цебер грязі.

Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.

Восени день блисне, а три кисне.

Осінь на рябому коні їздить.

Плаче жовтень холодними сльозами.

У листопаді зима з осінню бореться.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.