Коли надії б'ються вщент,
хоч це не вперше й не востаннє,
Здається, що оцей момент
мене доб'є в цей раз морально
Та це життя і треба жить.
Пройде безраддя й болі хвиля.
Нова надія заблищить
І буду вчитись знову вірить...
Можливо завтра все прийдЕ,
що так чекала я роками.
І в серці квітка розцвіте,
й душа коханням запалає.
© Ірина Лобас, жовтень 2020
Інша поезія автора: