Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Життя як іспит

Життя як іспит — кожен день важкий.
Проходить неймовірне тестування
твоєї вдачі, здібностей й сил,
і кожен день нове завдання.

Роки летять, а ти — студент
стоїш-зубриш, надієшся на вдачу.
Професора надії розбивають вщент,
й ти знову йдеш на перездачу.

Ти вивчив все і знаєш цей предмет.
Ти все життя відмінник, сильний лідер.
Професор-Вдача, як захоче, то знайде,
що ти не знав, забув, у чому схибив.

А, може, відпустити той предмет?
Життя летить, як в небі птаха.
Його не вивчиш наперед,
та і боятися його не варто.

© Ірина Лобас, грудень 2016

Колекція віршів автора на Google+