Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Забуте

Пройшли рока, пройшли століття,
Забуті давні вже знання.
Із покоління в покоління
Ми бачим зраду й вигнання.

Забуті наші славні предки,
Забута слава їх і велич,
Про них немає навіть згадки,
Хоча історій з ними безліч.

Ми маєм все згадати знову,
Повинні поважати Рід.
Сім"я береться за основу,
що збереже тебе від бід.

Земля свята - то рідна мати,
її нам треба захищать.
Її не можна віддавати,
її не можна продавать.

І небо синє дасть нам сили,
Щоб вберегти від позіхань
свою країну и надію
на тлі безжалісних повстань.

© Ірина Лобас, червень 2016 р.

Колекція віршів автора на Google+