Забуте
Пройшли рока, пройшли століття,
Забуті давні вже знання.
Із покоління в покоління
Ми бачим зраду й вигнання.
Забуті наші славні предки,
Забута слава їх і велич,
Про них немає навіть згадки,
Хоча історій з ними безліч.
Ми маєм все згадати знову,
Повинні поважати Рід.
Сім"я береться за основу,
що збереже тебе від бід.
Земля свята - то рідна мати,
її нам треба захищать.
Її не можна віддавати,
її не можна продавать.
І небо синє дасть нам сили,
Щоб вберегти від позіхань
свою країну и надію
на тлі безжалісних повстань.
© Ірина Лобас, червень 2016 р.
Інша поезія автора:
