Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Догорающие угли костра

Я ніби Фенікс — знов жива,

хоч вчора все іще палала.

Я вчора все іще вмирала.

Я вчора все іще не знала,

що будуть сили,буде віра,

що відростуть зітлівші крила,

розправиться душа від гніту

і полетить з пітьми до світу,

щоб знову вірить у дива,

щоб знову відчувать життя.

© Ірина Лобас, 2020 р.

Інша поезія автора: