Виберіть свою мову

Вид на бухту Ліндоса з акрополя

Я — Літо, я люблю грозу, 
що заряджає силою землі.
Я — літо, я люблю красу —
її малюю навкруги.

Я розквітаю рано вранці,
Я ввечері вклоняюсь сонцю.
Весь день проходить наче в танці.
Візьми мене в свої долонці!

Я поряд тебе кожен день,
відчуй мій смак солодких ягід,
відчуй тепло моїх ночей,
побач світанок й сонця захід.

Я — Літо! Я — пора відпусток.
Я запах моря, велич гір.
Я заберу увесь твій смуток
і подарую сувенір.

Бери собі на пам'ять з літа
прекрасні фото, радість, сміх.
І спогади, теплом зігріті,
і безліч милих літніх втіх.

Я — Літо! Будь зі мною поряд.
Зігрію сонцем, освіжу
дощем коротким. В ніч по зорях
тобі я знов наворожу.

© Ірина Лобас, липень 2020 р.

Інша поезія автора: