
Багато хто з нас в побуті використовує ті чи інші приказки, прислів'я і інші приклади народної мудрості, що створювалася роками, століттями і склалися в цілий пласт культури нашого народу. Але не всі приказки в силу обставин, що склалися, ми знаємо повністю. Деякі приказки та прислів'я дійшли до наших днів у скороченому варіанті. Сенс і так зрозумілий всім, але продовження, кінцівка приказки теж цікава. Вчитися і пізнавати нове, як то кажуть, ніколи не пізно, тому приказки в їх повному вигляді слід прочитати і запам'ятати. Все-таки, це народна мудрість, як-ніяк. А повні варіанти відомих приказок досить цікаві.
Повні варіанти прислів'їв
Ворон ворону око не виклює, а й виклює, та не витягне.
Пил стовпом, дим коромислом, а хата не топлена та не метена.
Старий кінь борозни не зіпсує, та й глибоко не зоре.
Від роботи коні дохнуть, а люди — міцніють.
Курочка по зернятку клює, а весь двір в посліді.
У страху очі великі, та нічого не бачать.
Собаку з'їли, хвостом подавилися.
Лиха біда початок — є дірка, буде й ще більше.
Розуму палата, та ключ втрачено.
Язик мій — ворог мій — перш розуму нишпорить, біди шукає.
Голод не тітка — пиріжка не піднесе.
Рибак рибака бачить здалеку, тому стороною і обходить.
Дурневі хоч кіл теши, він своїх два ставить.
Молоді сваряться — тішаться, а люди похилого віку сваряться — бісяться.
Ні риба, ні м'ясо — ні каптан, ні ряса.
Чудеса в решеті — дірок багато, а вискочити нікуди.
Губа не дура — язик не лопата.
Хто старе пом'яне — тому око геть, а хто забуде — тому обидва.
Рука руку миє, так обидві свербить.
За битого двох небитих дають, та не дуже-то й беруть.
Один в полі не воїн, а подорожній.
Нова мітла по-новому мете, а як зламається — під лавкою валяється.
П'яному море по коліно, а калюжа — по вуха.
Гол як сокіл, та гострий як сокира.
Везе як суботньому потопельнику — баню топити не треба.
Два чоботи пара, та обидва ліві.
За двома зайцями поженешся — жодного кабана не спіймаєш.
Шито-крито, а вузлик тут.
Старість не в радість і молодість — не користь.